«Воєнний щоденник» | О. Мамалуй

Перед вами — записки про війну, в якій довелося битися авторові та його товаришам.  Їх писав не журналіст і не письменник, а піхотний снайпер. Писав на телефоні в наметах і будиночках базових таборів, у короткострокових відпустках і навіть у напівзруйнованій будівлі метеостанції Донецького аеропорту. А зводив їх у книгу, вже снайпер-прикордонник, який повернувся з 77-добового відрядження до Краю Великих  Неприємностей. Зводив на тому ж подряпаному телефоні, під час нічних чергувань у резервній мобільній групі на заставі і під час перемир’я.  Ця книжка не про героїв і не про святих, а про простих хлопців, які ризикнули головою заради того, щоб наша домівка не стала фронтом, про людей, які намагалися воювати добре, — тому, що билися за Батьківщину. Автор присвячує її всім бійцям і командирам роти снайперів 93-ї гвардійської чотири рази орденоносної мехбригади — і живим, і загиблим…

Мова: українська, російська

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.